В живих організмах наявність вільних радикалів явище природне, так як фізіологічні процеси протікають з їх активною участю. Однак, в силу певних порушень внутрішніх механізмів саморегуляції відбувається дисгармонія вільно радикальних реакцій, що в кінцевому підсумку виявляється тим чи іншим захворюванням. Вільні радикали ушкоджують білки і клітинні мембрани, це сприяє виникненню багатьох захворюваннь, в тому числі артриту, алергічних захворювань та ін.
Вільні радикали – це атом або молекула, що мають один або більше вільних електронів. При протіканні окислювально-відновлювальних біохімічних реакцій продукуються вільні радикали кисню або ОН. В живих біологічних системах існує природний антиоксидантний захист, який регулює процеси вільно-радикального окислення і в кінцевому підсумку перетворює їх в малоактивні з’єднання. У терапії захворювань, пов’язаних з порушенням вільного радикального окислення використовуються антиоксиданти.
Однак, як виявилося, застосування антиоксидантів у великих дозах і протягом тривалого часу викликає протилежний ефект – вони мають прооксидантну дію, тобто підсилюють оксидативний процес.
Як альтернативний метод антиоксидантного захисту в 1996 році шведський вчений Antony Van der Valk запропонував терапію синглетного кисню, а компанія PolyValk (Швеція) розробила спеціальний апарат «Valcion» для проведення інгаляційної терапії та активації води. За роки його застосування апарат себе відмінно зарекомендував в різних клініках Європи, Америки і країнах СНД.
У активаторі апарату «Valcion» кисень, який міститься в повітрі, під дією жорсткого ультрафіолетового випромінювання перетворюється в синглетний кисень. Молекула кисню 1О2 в синглетному стані живе обмежений час, після чого вона розпадається і відновлюється до нормального стану. Цей процес синглетно-триплетного дипольного переходу супроводжується випромінюванням електромагнітної хвилі ультрафіолетового діапазону, які активують ланцюг біохімічних і біофізичних процесів, спрямованих на нормалізацію обмінноокислювальних реакцій в організмі.
Результати практичного застосування синглетного кисню свідчать про те, що під його дією у хворих, зокрема, на бронхіальну астму істотно знижувалася частота нападів задухи.
Є статистичні підтверджені результати успішного лікування з використанням запропонованого методу хворих на ревматизм (В.Е.Орел, 1997).
У 1998 році науково-методичний центр «Медінтех» (м.Київ) виконав розробку, а з 2000 року приступив до серійного виробництва апаратів для синглетно-кисневої терапії – серії «МІТ-С». Як джерело випромінювання для отримання синглетного кисню в апараті використовуються генератори жорсткого ультрафіолетового випромінювання. Для збільшення ефективності отримання синглетного кисню в апаратах «МІТ-С» застосований принцип подвійної магнітної обробки, пароводяної суміші. На першому етапі пароводяна суміш проходить турбовіхрове омагнічування. На другому етапі активація пароводяної суміші виконується жорстким ультрафіолетовим випромінюванням в магнітному полі. Запропонований принцип обробки пароводяної суміші сприяє виникненню спінової поляризації електронних хмар, енергетичної стійкості і збільшенню ефективності терапевтичної дії синглетно-кисневої суміші.
Виявилося також, що обробка пароводяної суміші жорстким ультрафіолетовим і квазілазерним випромінюванням в магнітному полі веде до утворення не тільки надзвичайно активної форми кисню – сінлетного (1О2), але і оксиду азоту (NO). Останній, як стало відомо, є універсальним регулятором фізіологічних і метаболічних процесів як в окремій клітині, так і в організмі в цілому. Цьому месенджеру (оксиду азоту), який продукують в організмі ендотелієм судин (ендотелій залежний релаксуючий фактор) надається особливе значення в регуляції тонусу судин, запалення і імунної відповіді. NO має судинорозширювальну, імуномодулюючу, протизапальну, а також антиатерогенну дію.
Отже, синглетно-киснева терапія (СКТ) з повним правом може називатися синглетно-киснева-оксидазотна терапія (СКОАТ). Однак, ми в данній роботі зберегли термін СКТ, як більш відомий і загальноприйнятий.
Застосування синглетного кисню здійснюється інгаляційним способом або прийомом збагачених синглетним киснем водних розчинів. Розроблена також методика структурування води та інших рідин для приготування синглетнокисневих коктейлів або пінок.
Аналізуючи дані клінічних спостережень і досліджень можна зробити висновок про те, що метод антиоксидантної терапії з використанням синглетного кисню у вигляді інгаляцій, коктейлів і пінок може успішно застосовуватися при патологічних станах, пов’язаних з порушенням антиоксидантного захисту.
Метод простий в застосуванні і не вимагає особливої підготовки обслуговуючого персоналу. Його можна застосовувати як в комплексному лікуванні цілої низки захворювань, так і самостійно в цілях профілактики і оздоровлення населення.
Синглетно-киснева терапія нормалізує імунну систему, стабілізує аеробний обмін і тим самим покращує роботу всіх органів і систем, не викликаючи побічних дій.
